Настала весна, і люди почали повсюдно випалювати суху траву. Мотиви у «паліїв» різні - це і повсякденне дитяче хуліганство, і елементарна необережність тих, хто кидає непогашені цигарки і чи залишає палаючі багаття без нагляду.
У деяких є і добрі наміри, допомогти швидше вирости свіжій траві. В результаті трава горить практично скрізь, випалюючи молоду лісову рослинність, пошкоджуючи господарські і житлові споруди, вбиваючи мільярди дрібних тварин і нерідко переходячи в серйозні лісові або торф'яні пожежі. Трапляється й таке, що через підпал сухої трави гинуть люди.

Оскільки випалювання сухої трави стало справжньою національною традицією, корисно - в черговий раз - порівняти користь і шкоду від такого випалювання.
Користі насправді небагато. Основний аргумент захисників випалювання трави полягає в тому, що таке випалювання прогріває ґрунт і збагачує її золою від згорілої трави, в результаті чого на випалених ділянках нова трава з'являється значно швидше і краще росте. Насправді ж це лише візуальний ефект: суха трава спочатку просто приховує зелені молоді пагони, і через це невипалені ділянки спочатку здаються сірими. Ґрунт від пожежі прогрівається зовсім незначно, але при цьому насіння трав, що знаходяться на поверхні, знищуються,
Що ж стосується удобрення ґрунту золою - трав'яна пожежа не додає нічого істотно нового: мінеральні поживні речовини, що містяться в попелі, все одно потрапили б у ґрунт при розкладанні сухої трави.
Про шкоду трав'яних пожеж можна сказати набагато більше, причому він ставиться як до неконтрольованого, так і до навмисного, контрольованого випалювання, яке нерідко практикується сільськогосподарськими підприємствами для очищення своїх земель для зниження ризиків загоряння лісу.
Трав'яні пожежі можуть призводити до суттєвого зниження ґрунтової родючості. Така пожежа не збільшує кількість поживних речовин в ґрунті. Однак при цьому втрачаються азотні сполуки, значна частина яких згоряє в пожежі, і органічна речовина ґрунту - відмерлі, але не розкладені частини рослин. Органічна речовина забезпечує пористість ґрунту, утримує вологу, утримує доступні поживні елементи. Спалювання органічної речовини - це основний фактор зниження ґрунтової родючості.

Підпали трави - одна з головних причин пожеж в лісах. Такі пожежі в результаті завдають великої шкоди біологічному різноманіттю. При них гинуть майже всі тварини, що мешкають в сухій траві. На згарищах досить часто знаходять згорілі пташині гнізда, обгорілі слимаки, гризуни, дрібні ссавці. Багато видів рослин також важко переживають трав'яні пожежі.
Спалювання трави- одне з головних джерел викидів вуглекислого газу до атмосфери, що пов'язані з господарською діяльністю людини. При дуже частих пожежах згорає не лише суха трава, але і накопичена в ґрунті мертва органіка, і відповідно збільшуються викиди вуглекислого газу. І як результат посилюється "парниковий ефект".
Наведених вище аргументів цілком достатньо для того, щоб відмовитися від випалювання сухої трави повсюдно. На жаль, поки що про таку відмову залишається тільки мріяти - суха трава щорічно палахкотить по всій території нашої країни, продовжуючи наносити колосальний збиток як природі, так і людям.

Сподобалась новина? Поділіться нею в соц. мережах!