Кислотними дощами є всі види атмосферних опадів (сніг, дощ, град, туман), показник рН котрих менший, ніж показник рН дощової води, який рівний 5,6. Вперше в історії цей термін використав англійський дослідник Ангус Смітом при вивченні вікторіанського смогу в Манчестері в 1872 році .
Кислотний дощ виникає внаслідок хімічної взаємодії оксидів азоту та сірки з водою в атмосфері. Ці речовини викидаються автомобільним транспортом, утворюються в результаті діяльності металургійних або хімічних заводів, а також при спалюванні викопного палива на електростанціях (при високій температурі азот горить в кисні повітря). По ходу реакції з водою, оксиди перетворюються в розчини кислот. Невдовзі вони випадають у вигляді атмосферних опадів.
В даний час від випадання кислотних дощів потерпають майже у всіх країнах земної кулі. Вони підвищують кислотність водойм до рівня при якому в них гине флора та фауна. При рівні рН 6 починають гинути прісноводні креветки, а при підвищенні рН до 5,5 - донні бактерії, які відповідають за розклад органічних речовини та листя. Потім гине планктон. Коли рН досягає позначки 4,5 у водоймах гине вся риба, переважна більшість жаб та комах.
У міру підвищення кислотності води стає можливим розчинником донних відкладень, в яких містяться токсичні важкі і легкі метали такі як кадмій, ртуть, свинець, алюміній та ін. Кислотний дощ шкідливий не лише водній флорі та фауні, а й для рослинності на суші. Особливо чутливі до кислотних дощів хвойні ліси - з них опадає хвоя. Вплив їх помітно зменшує стійкість лісових ценозів до хвороб, шкідників, посух, природних чинників, що призводить до вираженого їх погіршення як природних екосистем.
Щороку економічні втрати пов'язані з кислотними дощами в США становлять лише на східному узбережжі близько 13 млн. дол. До 2005 році збитки від даного природного явища сягнуть біля 1750 млрд. дол від втрати лісів; 8300 млрд. дол від втрати врожаїв (лише в басейні р. Огайо), а в одному штаті Мінессота 40 млн. доларів на витрати пов'язані з медициною.
Головний спосіб змінити ситуацію - це знизити кількість кислотоутворюючих викидів в атмосферу. У теплоенергетиці це може бути досягнуто за рахунок переходу з вугілля на газове паливо, оскільки вміст сірки в газі істотно менше, ніж у вугіллі.

Сподобалась новина? Поділіться нею в соц. мережах!