11 березня 2011 року землетрус магнітудою 9,0 сколихнув всю Японію і викликав цунамі, яке обрушилося на східне узбережжя країни, руйнуючи будинки та комунікації, забираючи життя десятків тисяч людей.

Ця катастрофа стала найбільшою з часів Чорнобиля і показала, наскільки уразливі системи безпеки на японських атомних станціях.
Розплавлення реактора
Землетрус став причиною збою електропостачання на атомній станції Фукусіма Даїчі з шістьма атомними енергоблоками. Цунамі затопило резервні дизельні генератори, і станція залишилася без електропостачання, яке необхідне для роботи системи охолодження реакторів. В результаті ядерне паливо 1,2 та 3 реакторів почало плавитися. Через скупчення водню в будівлях, де розташовані реактори, прогриміли потужні вибухи.
Ядерної аварії був привласнений сьомий - найвищий рівень згідно з міжнародною шкалою ядерних подій. За розрахунками Агентства ядерної і промислової безпеки Японії, кількість радіоактивного цезію-137, викинутого в атмосферу під час катастрофи, порівняно з 168 бомбами, скинутими на Хіросіму в 1945 році.
Про можливість розплавлення палива внаслідок втрати системи охолодження, і про те, що це може статися в результаті удару цунамі, ще в 2008 році йшлося в документах, опублікованих Організацією з ядерної безпеки Японії.

Евакуація
Понад 150 тисяч людей покинули заражені території в радіусі 50 км від АЕС. У 20-кілометрову зону евакуації досі закритий в'їзд, так як фахівці вважають, що ці землі непридатні для життя протягом найближчих десятиліть. Більшість людей, евакуйованих з більш віддалених територій, навряд чи вирішать повернутися на колишні місця - вони бояться радіації, безробіття і не хочуть жити в «містах-привидів».

Забруднення
За результатами дослідження, які провели вчені з Океанографічного товариства Вудс Холу, Фукусімська катастрофа стала причиною «найбільшого за всю історію викиду радіації в світовий океан». В квітні 2011 року в пробах океанської води, взятих біля берегів Фукусіми, рівень цезію-137 у 50 млн разів перевищував доаварійний рівень.
На думку вчених, протягом найближчих десятиліть неможливо передбачити, як радіація вплине на екосистеми. У зразках морських водоростей і риби, взятих для проб спеціалістами Грінпіс, вміст радіонуклідів сильно перевищує гранично допустимі норми. Навіть за оцінками TEPCO, радіоактивний стронцій був виявлений у водах Тихого океану в кількості 462 тера бекерелів. Якщо радіонукліди потраплять у харчовий ланцюжок, то стронцій, який здатний накопичуватись в організмі людини, може збільшити ризик захворювань лейкемією і раком кісток.
В Японії сліди радіації були знайдені в рисі, м'ясі, фруктах, овочах, молоці і дитячому харчуванні. Все це викликає напади страху і паніки у населення і важким тягарем лягає на японську економіку. У січні 2012 року Міністерство економіки, торгівлі і промисловості Японії зізналися, що радіоактивний гравій використовувався для будівництва нових будинків, ремонту доріг та іншої інфраструктури, яка постраждала в результаті землетрусу. Ніяких правил для радіаційного контролю будматеріалів (каменю, гравію), прийнято не було.

Будинки, школи, муніципальні землі потребують дезактивації, аж до заміни грунту. Близько 29 млн м3 радіоактивного ґрунту повинно бути вивезено з префектури Фукусіма. Це технічно дуже складно зробити, і уряд Японії досі не вирішив, куди можна буде складувати радіоактивні грунти.
За оцінками фахівців, виведення з експлуатації реакторів Фукусіма Даїчі займе 40 років.
Вартість
Співробітники Центру економічних досліджень Японії підрахували, що повна вартість компенсацій і виведення з експлуатації шести реакторів Фукусіми складе 520-650 мільярдів доларів США.

Обсяг зобов'язань, які повинна виконати TEPCO вже перевищує вартість її активів. В результаті, уряд Японії погодився надати TEPCO понад 11 млрд доларів США, і компанія запросила додатково ще 9 млрд. Ці суми не включають урядовий резерв, необхідний для виплати компенсацій жертвам стихійного лиха.

Компенсації
Лише невелика кількість людей, які були евакуйовані, вже отримали грошові компенсації. Процедура оформлення та отримання компенсацій виявилася дуже складною і сильно сповільнила весь процес: TEPCO запропонувала людям заповнити 58-сторінкову форму, супроводивши її коментарями на 158 сторінках. Для порівняння, керівництво TEPCO на випадок ядерної аварії займає всього 3-6 сторінок. В результаті скарг, компанія поступилася, і паперів, які потрібно заповнити, стало набагато менше.

Сподобалась новина? Поділіться нею в соц. мережах!