Базисні сценарії містять в собі значний ризик того, що глобальний клімат різко зміниться до кінця поточного сторіччя. За прогнозами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), через відсутність заходів політики з контролю за викидами глобальна температура до 2100 року підвищиться в середньому на 2,8°С. У роботі Nicholas Stern (2008) вказується, що якщо до кінця сторіччя концентрації парникових газів в рамках базисного сценарію стабілізуються на рівні не менш як 750 частин на мільйон в вуглеводневому еквіваленті, існує як мінімум 50-процентна вірогідність того, що глобальна температура підвищиться більш ніж на 5 °С, з потенційно катастрофічними наслідками для планети.
Будь-яка оцінка економічного збитку від зміни клімату пов'язана з великою невизначеністю. У своєму дослідженні Стерн оцінює, що скорочення ВВП на душу населення до 2200 року при його базисному сценарії для клімату (при відносно високих викидах, включаючи ринкове і неринкове вплив і катастрофічний ризик) становить діапазон від 3 до 35 відсотків (90-відсотковий довірчий інтервал) з центральною оцінкою в 15 відсотків. Невизначеність щодо збитків від змін клімату виникає з різних причин. По-перше, наукові знання про фізичні та екологічних процесах, що лежать в основі зміни клімату, продовжують розвиватися. Наприклад, неясно, як швидко парникові гази будуть накопичуватися в атмосфері, наскільки чутливими клімат і біологічні системи будуть до збільшення концентрації цих газів, і де будуть «останні рубежі», після яких відбудуться катастрофічні кліматичні наслідки, такі як танення західного льодового покриву в Антарктиці або вічної мерзлоти, зміна характеру мусонів або поворот термохалінної циркуляції в Атлантичному океані. По-друге, важко оцінити, наскільки добре люди зможуть адаптуватися до нових кліматичних умов. По-третє, складно дати поточну вартісну оцінку збитку, який понесуть майбутні покоління. Крім того, низькі оцінки глобального збитку приховують великий розкид між країнами.

Зміни клімату будуть відчуватися раніше і набагато гостріше менш розвиненими країнами, принаймні, в порівнянні з розмірами їх економіки. Такі країни більше залежать від галузей, чутливих до клімату (таких як сільське господарство, лісове та рибне господарство, туризм), мають менш здорове населення, яке більш вразливе до змін навколишнього середовища, забезпечують менше державних послуг, які також часто відрізняються більш низькою якістю. До регіонів, які, ймовірно, постраждають в найбільшою мірою, відносяться Африка, Південна і Південно-Східна Азія і Латинська Америка. Індія і Європа схильні катастрофічного ризику, такому як зміна характеру мусонів і поворот термохалінної циркуляції в Атлантичному океані. На відміну від них Китай, Північна Америка, розвинені країни Азії та країни з перехідною економікою (особливо Росія) менш уразливі і можуть навіть виграти при потеплінні на невелику величину (наприклад, від підвищення врожайності культур).

Сподобалась новина? Поділіться нею в соц. мережах!